Задум написати історичний роман зародився в Пантелеймона Олександровича Куліша на ранньому етапі його творчості. Цю ідею він виношував понад десять років: знайомився з козацькими літописами, записував історичні пісні, думи, перекази, легенди, в яких розповідалося про складну політичну боротьбу за гетьманську булаву 1663 року. Куліш показав боротьбу за владу між Якимом Сомком і Іваном Брюховецьким, які добре знали один одного і відчували взаємну ненависть. Сомко зневажав Брюховецького за низьке походження, здатність скоїти злочин, за брехливість, позування, улесливість. У свою чергу, Брюховецький відповідав Сомкові тим же самим пихатість, зневагу до черні. Можна тільки здогадатися, як пережив Іванець катання на свині по всьому місту за те, що Сомко застав його біля своєї постелі з ножем у руці, звинуватив у злочинних намірах. Звичайно, Кулішеві як авторові треба було віддати свої симпатії комусь одному, і він обрав Сомка, який видавався авторові достойним булави. І с ... Читати далі »

Пантелеймон Куліш є автором п’яти поетичних збірок і десяти поем, великої кількості перекладів, балад, дум, байок. Такий значний поетичний доробок охоплює багато тем, але в центрі постійної і незаперечної любові поета стоїть Україна. Багато в чому поетична творчість Куліша співвідносна із творчістю Тараса Шевченка. Єдине, що він не сприймав - це радикалізм шевченківського слова. Бунтарство, гайдамаччина, повстання, всілякі народні зрушення не були властиві поезії Куліша:

• На ж дзеркало всесвітнє, визирайся.
• Збагни, який ти азіат мізерний,
• Своїм розбоєм лютим не пишайся,
• Забудь навіки путь хижацтва скверний
• І до сім’ї культурників вливайся.

Куліш багато розмірковував над природою бунтарства козаків і дійшов висновку, що козаччина була, мовляв, тільки «буйним цвітом, а іноді й колючим будяком серед нашого дикого степу». Така позиція Куліша викликала до нього одверту во ... Читати далі »

Я не поет і не історик. Я - піонер з сокирою важкою. (П. Куліш)

Пантелеймон Куліш був суперечливою особистістю. Безумовно талановитий, він ніколи не був особливо скромним в оцінці своєї діяльності, але вважав, що основу його життя визначала культурологічна діяльність. Куліш, за словами Миколи Зерова, був «піонером культури на Україні». Щоденна, копітка, подвижницька праця на ниві української культури. Пантелеймон Куліш захопився ідеями слов’янського єднання, які підносилися у Кирило-Мефодіївському братстві, і відтворив їх у романі «Чорна рада», у «Повести об украинском народе» та в інших творах. З учасниками братства Куліш зустрічався рідко, бо в цей час жив у Петербурзі, де працював старшим учителем словесності в гімназії та лектором російської мови в університеті, студіював іноземні мови, віддавав усього себе науковій праці. Але захоплення ідеями товариства наштовхнуло його на думку про особливу важливість України і про право її на окреме ... Читати далі »