Головна » 2011 » Листопад » 19 » Доля скорочено - Шевченко Тарас
16:02
Доля скорочено - Шевченко Тарас
Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п’яного дяка в науку. "Учися, серденько, колись З нас будуть люде",— ти сказала. А я й послухав, і учивсь, І вивчився. А ти збрехала. Які з нас люде? Та дарма! Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Ходімо ж, доленько моя! Мій друже вбогий, нелукавий! Ходімо дальше, дальше слава, А слава — заповідь моя. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло) У вірші "Доля" Т. Шевченко звертається до своєї долі, як до друга. Він вдячний їй, що повела в науку, що виховала його чесним та справедливим. І він гордий, що може сказати про себе — у нього немає "зерна неправди за собою". І цей шлях — шлях до слави, до розуміння є в цьому світі й свого призначення.
Категорія: Твори з української літератури - Стислі перекази |
Переглядів: 1129 |
| Рейтинг: 0.0 /0
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
1
Антон Фролов
(04.03.2012 19:58)
0
Чому так мало критики? Мені саме вона потрібна. А ще краще, якби був повний аналіз твору...