Неділя, 18.02.2018, 12:07
Вітаю Вас Гість | RSS

Логін:
Пароль:

Зарубіжна літ.
Головна » 2011 » Листопад » 19 » Росли укупочці, зросли скорочено - Шевченко Тарас
15:18
Росли укупочці, зросли скорочено - Шевченко Тарас


Росли укупочці, зросли;

Сміятись, гратись перестали.

Неначе й справді розійшлись!..

Зійшлись незабаром. Побрались;

І тихо, весело прийшли,

Душею-серцем неповинні.

Аж до самої домовини.

А меж людьми ж вони жили!

Подай же й нам, всещедрий Боже!

Отак цвісти, отак рости,

Так одружитися і йти,

Не сварячись в тяжкій дорозі,

На той світ тихий перейти.

Не плач, не вопль, не скрежет зуба —

Любов безвічную, сугубу

На той світ тихий принести.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)

Вірш "Росли укупочці, зросли..." змальовує ідилічну картину любові, сімейного щастя. Відчувається, що така ж мрія володіє і серцем поета: мати пару, жити в мирі та злагоді, пройти з чистим серцем разом "тяжку дорогу" й не розгубити свого кохання.
Категорія: Твори з української літератури - Стислі перекази | Переглядів: 503 | | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Твори та реферати © 2018


  • Львів