Вівторок, 22.05.2018, 09:20
Вітаю Вас Гість | RSS

Логін:
Пароль:

Зарубіжна літ.
Головна » 2011 » Листопад » 19 » Доля скорочено - Шевченко Тарас
16:02
Доля скорочено - Шевченко Тарас


Ти не лукавила зо мною,

Ти другом, братом і сестрою

Сіромі стала. Ти взяла

Мене, маленького, за руку

І в школу хлопця одвела

До п’яного дяка в науку.

"Учися, серденько, колись

З нас будуть люде",— ти сказала.

А я й послухав, і учивсь,

І вивчився. А ти збрехала.

Які з нас люде? Та дарма!

Ми не лукавили з тобою,

Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою.

Ходімо ж, доленько моя!

Мій друже вбогий, нелукавий!

Ходімо дальше, дальше слава,

А слава — заповідь моя.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)

У вірші "Доля" Т. Шевченко звертається до своєї долі, як до друга. Він вдячний їй, що повела в науку, що виховала його чесним та справедливим. І він гордий, що може сказати про себе — у нього немає "зерна неправди за собою". І цей шлях — шлях до слави, до розуміння є в цьому світі й свого призначення.
Категорія: Твори з української літератури - Стислі перекази | Переглядів: 784 | | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
Чому так мало критики? Мені саме вона потрібна. А ще краще, якби був повний аналіз твору...

Ім`я *:
Email *:
Код *:

Твори та реферати © 2018


  • Львів